випробовувати

ВИПРОБО́ВУВАТИ, ВИПРО́БУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ПРОБУВАТИ, ую, уєш, док., кого, що.

Перевіряти на практиці якості, властивості кого-, чого-небудь, здатність до здійснення, виконання чогось.

Та ви ж мене не знаєте, ви мене ні в якому ділі не випробували! (Ганна Барвінок);

Шугали у синьому небі літаки. Серед них були вже такі, котрих ще ніхто не бачив на фронті. Від ранку до ночі їх випробовували (О. Гончар);

– Всяке нове діло треба спочатку випробувати, дослідити, а тоді вже думати: вводити його на зміну старому чи, може, й підождати? (О. Бердник);

// на що, спец. Перевіряти міцність чого-небудь, стійкість до певного впливу або здатність до певної дії.

Для того щоб випробувати нововиведений сорт рослини на високу продуктивність, потрібно кілька років (із журн.);

Випробовувати зерно на схожість.

(1) Випробо́вувати (випро́бувати) / ви́пробувати на мі́цність – перевіряти можливості кого-, чого-небудь або стійкість до певного впливу на когось – щось.

Весна – пора авітамінозу й хронічних захворювань, і випробовувати на міцність свій організм не варто (з навч. літ.);

Епідемія грипу випробує людей на міцність (з газ.).

△ (2) Випробо́вувати на розри́в – визначати міцність виробу, матеріалу, поступово збільшуючи навантаження.

Перед намотуванням на лебідку дріт випробовують на розрив і визначають величину розривного вантажу (з наук. літ.).

◇ (3) Випробо́вувати до́лю – наражатися на небезпеку.

Дехто тлумачить так: живи, поки можна, розкошуй і гуляй, а дехто – навпаки: не випробовуй долю – не жартуй з нею, живи праведно в постах і молитвах, і тобі воздасться (Ю. Мушкетик);

Олег пив чай, вирішив не випробовувати долю і поки не вживати перед кермом навіть ковтка пива (А. Кокотюха);

Коли візантійському імператорові Роману повідомили, що “ідуть русичі, немає ліку кораблям їхнім, укрили море кораблі”, він вирішив не випробовувати долю і запропонував Ігорю мирну угоду (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. випробовувати — випробо́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. випробовувати — ВИПРОБУВАТИробити пробу; (у ділі) перевіряти, вивіряти; (лябораторно) досліджувати. Словник синонімів Караванського
  3. випробовувати — [виепробовуватие] -уйу, -уйеиш Орфоепічний словник української мови
  4. випробовувати — і випробувати, -ую, -уєш, недок., випробувати, -ую, -уєш, док., перех. Перевіряти на ділі якості, властивості кого-, чого-небудь, здатність до здійснення, виконання чогось. || на що, спец. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. випробовувати — випробо́вувати до́лю. Наражатися на небезпеку. Щоб не випробовувати більше долю, вона гучно заплескала в долоні (З газети). Фразеологічний словник української мови
  6. випробовувати — ВИПРОБО́ВУВАТИ (перевіряти якість чого-небудь, придатність, готовність до використання), ВИПРО́БУВАТИ, ПРО́БУВАТИ, СПИ́ТУВАТИ розм. рідко; ОБ'ЇЖДЖА́ТИ, ОБ'ЇЗДИ́ТИ, ОБ'Ї́ЖДЖУВАТИ, ОБКА́ТУВАТИ (про транспортні засоби, роботу механізмів і т. ін.). — Док. Словник синонімів української мови
  7. випробовувати — Випробо́вувати, -бо́вую, -бо́вуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. випробовувати — ВИПРОБО́ВУВАТИ і ВИПРО́БУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ПРОБУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Перевіряти на ділі якості, властивості кого-, чого-небудь, здатність до здійснення, виконання чогось. Словник української мови в 11 томах