випросити
(і) льо́ду (кри́ги) се́ред (посере́д) зими́ не ви́просиш у кого, зневажл. Хто-небудь дуже скупий. — Ніно Митрівно, та в них льоду серед зими не випросиш! (А. Головко); — Подивіться, люди, на нього. Та кому не звісно, що в нього й посеред зими льоду не випросиш... (В. Речмедін); В отих кугуток хутірських .. і криги серед зими не випросиш! (О. Гончар).
Джерело:
Фразеологічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- випросити — ви́просити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- випросити — [випросиетие] -ошу, -сиеш; нак. -сие, -с'іт' Орфоепічний словник української мови
- випросити — див. випрошувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- випросити — ВИ́ПРОСИТИ див. випро́шувати. Словник української мови у 20 томах
- випросити — ВИ́ПРОСИТИ (просячи, домогтися чого-небудь або одержати що-небудь), ВИ́ПРОХАТИ, ВИ́БЛАГАТИ, ВИ́МОЛИТИ (благаючи); РОЗБОГАРА́ДИТИ розм. рідко, ВИ́ПЛАКАТИ розм. (із сльозами благаючи); ВИ́КАНЮЧИТИ розм., ВИ́ЦИГАНИТИ розм., ВИ́ЗУДИТИ розм. Словник синонімів української мови
- випросити — ВИ́ПРОСИТИ див. випро́шувати. Словник української мови в 11 томах
- випросити — Ви́просити, -ся см. випрошувати, -ся. Словник української мови Грінченка