випросити

ви́просити

ипросиетие]

-ошу, -сиеш; нак. -сие, -с'іт'

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. випросити — ви́просити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. випросити — див. випрошувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. випросити — ВИ́ПРОСИТИ див. випро́шувати. Словник української мови у 20 томах
  4. випросити — (і) льо́ду (кри́ги) се́ред (посере́д) зими́ не ви́просиш у кого, зневажл. Хто-небудь дуже скупий. — Ніно Митрівно, та в них льоду серед зими не випросиш! (А. Головко); — Подивіться, люди, на нього. Фразеологічний словник української мови
  5. випросити — ВИ́ПРОСИТИ (просячи, домогтися чого-небудь або одержати що-небудь), ВИ́ПРОХАТИ, ВИ́БЛАГАТИ, ВИ́МОЛИТИ (благаючи); РОЗБОГАРА́ДИТИ розм. рідко, ВИ́ПЛАКАТИ розм. (із сльозами благаючи); ВИ́КАНЮЧИТИ розм., ВИ́ЦИГАНИТИ розм., ВИ́ЗУДИТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. випросити — ВИ́ПРОСИТИ див. випро́шувати. Словник української мови в 11 томах
  7. випросити — Ви́просити, -ся см. випрошувати, -ся. Словник української мови Грінченка