випромінювання

Значення в інших словниках

1. випромінювання — випромі́нювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
2. випромінювання — -я, с. 1》 Дія за знач. випромінювати. 2》 Те, що випромінене; теплова, електромагнітна та інша енергія. Високочастотне випромінювання — електромагнітне випромінювання з частотою від 3 до 300 МГц. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. випромінювання — ВИПРОМІ́НЮВАННЯ, я, с. 1. Дія за знач. випромі́нювати. Випромінювання Сонця належить до найчистіших, безпечних і дешевих джерел енергії (з наук.-попул. літ.); Передавання теплоти променями називається випромінюванням (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
4. випромінювання — Потік частинок: фотонів (напр., світла), електронів, нейтронів, альфа-частинок та ін., утворених матеріальними системами, напр., молекулами, атомами, атомними ядрами; також сам процес утворення потоку. Універсальний словник-енциклопедія
5. випромінювання — ВИПРОМІ́НЮВАННЯ, я, с. 1. Дія за знач. випромі́нювати. Передавання теплоти променями називається випромінюванням (Фізика, II, 1957, 28); Сокіл досліджував інтенсивність космічного випромінювання (Вл., Аргон. Всесв., 1947, 57)... Словник української мови в 11 томах