випроваджувати
ВИПРОВА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ПРОВАДИТИ, джу, диш, док., кого і без прям. дод., розм.
1. Примушувати кого-небудь виходити, йти звідкись, покидати, залишати щось.
Хазяїн кинувся до Грома. Схвильовано випроваджує його. Хоче якхутчіш позбутися цього нічного гостя (Ю. Яновський);
Староста почервонів як буряк. – У залі агітувати невільно! – крикнув він зі злістю. – Бо інакше скажу випровадити! (Н. Кобринська);
– Одначе, як би там не було, – думав я далі, – а з школи тебе Глафіра Іванівна випровадила (І. Микитенко).
2. Те саме, що випроводжа́ти 1.
Плоти попри дороги тріщали і падали – всі люди Івана випроваджували (В. Стефаник);
Неначе когось рідного вона випровадила на довгий час в далеку дорогу (І. Нечуй-Левицький);
Вранці дівчата випровадили Олену з Ганною до Києва, на нараду передовиків (В. Кучер).
Значення в інших словниках
- випроваджувати — випрова́джувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- випроваджувати — -ую, -уєш, недок., випровадити, -джу, -диш, док., перех., розм. 1》 Примушувати кого-небудь виходити, йти звідкись, покидати, залишати щось. 2》 Те саме, що випроводжати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- випроваджувати — див. виганяти Словник синонімів Вусика
- випроваджувати — ВЕСТИ́ (спрямовувати рух кого-небудь, допомагати або примушувати йти куди-небудь), ПРОВА́ДИТИ, ПРОВОДЖА́ТИ, ПРОВО́ДИТИ, ПРИВО́ДИТИ (зі собою); ВВО́ДИТИ (УВО́ДИТИ), ЗАВО́ДИТИ, ВПРОВА́ДЖУВАТИ (УПРОВА́ДЖУВАТИ), ЗАПРОВА́ДЖУВАТИ (в межі чогось); ВИВО́ДИТИ... Словник синонімів української мови
- випроваджувати — ВИПРОВАДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИПРОВАДИТИ, джу, диш, док., перех., розм. 1. Примушувати кого-небудь виходити, йти звідкись, покидати, залишати щось. Хазяїн кинувся до Грома. Схвильовано випроваджує його. Словник української мови в 11 томах