випроваджувати
ВИПРОВАДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИПРОВАДИТИ, джу, диш, док., перех., розм.
1. Примушувати кого-небудь виходити, йти звідкись, покидати, залишати щось.
Хазяїн кинувся до Грома. Схвильовано випроваджує його. Хоче якхутчіш позбутися цього нічного гостя (Юрій Яновський, IV, 1959, 123);
Староста почервонів, як буряк. — У залі агітувати невільно! — крикнув він зі злістю, — бо інакше скажу випровадити! (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 66);
— Одначе, як би там не було, — думав я далі, — а з школи тебе Глафіра Іванівна випровадила (Іван Микитенко, Повісті.., 1956, 36).
2. Те саме, що випроводжати 1.
Плоти попри дороги тріщали і падали — всі люди Івана випроваджували (Василь Стефаник, I, 1949, 72);
Неначе когось рідного вона випровадила на довгий час в далеку дорогу (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 125);
Вранці дівчата випровадили Олену з Ганною до Києва, на нараду передовиків (Василь Кучер, Полтавка, 1950, 19).
Значення в інших словниках
- випроваджувати — випрова́джувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- випроваджувати — -ую, -уєш, недок., випровадити, -джу, -диш, док., перех., розм. 1》 Примушувати кого-небудь виходити, йти звідкись, покидати, залишати щось. 2》 Те саме, що випроводжати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- випроваджувати — ВИПРОВА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ПРОВАДИТИ, джу, диш, док., кого і без прям. дод., розм. 1. Примушувати кого-небудь виходити, йти звідкись, покидати, залишати щось. Хазяїн кинувся до Грома. Схвильовано випроваджує його. Словник української мови у 20 томах
- випроваджувати — див. виганяти Словник синонімів Вусика
- випроваджувати — ВЕСТИ́ (спрямовувати рух кого-небудь, допомагати або примушувати йти куди-небудь), ПРОВА́ДИТИ, ПРОВОДЖА́ТИ, ПРОВО́ДИТИ, ПРИВО́ДИТИ (зі собою); ВВО́ДИТИ (УВО́ДИТИ), ЗАВО́ДИТИ, ВПРОВА́ДЖУВАТИ (УПРОВА́ДЖУВАТИ), ЗАПРОВА́ДЖУВАТИ (в межі чогось); ВИВО́ДИТИ... Словник синонімів української мови