випускниця

ВИПУСКНИ́ЦЯ, і, ж.

Жін. до випускни́к.

Знявся переляк, викликали лікаря, – прийшла молоденька випускниця (Ю. Яновський);

Аліна Крагельська і її сестра Стефанія були випускниці. Вони хвилювалися перед своїми іспитами (О. Іваненко);

У районі й виникла думка послати на той хлібодарівський вулкан нову випускницю (О. Гончар);

Рекордного результату тестування домоглася випускниця Львівської лінгвістичної гімназії, набравши максимальну кількість балів із кожного з трьох предметів (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. випускниця — випускни́ця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. випускниця — -і. Жін. до випускник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. випускниця — ВИПУСКНИ́ЦЯ, і, ж. Жін. до випускни́к. Аліна Крагельська і її сестра Стефанія були випускниці. Вони хвилювалися перед своїми іспитами (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 386); Знявся переляк, викликали лікаря, — прийшла молоденька випускниця (Ю. Янов., II, 1958, 416). Словник української мови в 11 томах