випускниця
ВИПУСКНИ́ЦЯ, і, ж.
Жін. до випускни́к.
Знявся переляк, викликали лікаря, – прийшла молоденька випускниця (Ю. Яновський);
Аліна Крагельська і її сестра Стефанія були випускниці. Вони хвилювалися перед своїми іспитами (О. Іваненко);
У районі й виникла думка послати на той хлібодарівський вулкан нову випускницю (О. Гончар);
Рекордного результату тестування домоглася випускниця Львівської лінгвістичної гімназії, набравши максимальну кількість балів із кожного з трьох предметів (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- випускниця — випускни́ця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- випускниця — -і. Жін. до випускник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- випускниця — ВИПУСКНИ́ЦЯ, і, ж. Жін. до випускни́к. Аліна Крагельська і її сестра Стефанія були випускниці. Вони хвилювалися перед своїми іспитами (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 386); Знявся переляк, викликали лікаря, — прийшла молоденька випускниця (Ю. Янов., II, 1958, 416). Словник української мови в 11 томах