випущений
ВИ́ПУЩЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до ви́пустити.
Чутно рев бидла, іржання коней, випущених на волю (Леся Українка);
Враз засичало повітря, випущене з усіх повітропроводів (О. Донченко);
На столі стояла модель кліті прокатного стану, недавно випущеного з заводу (В. Собко);
З-під хусток виглядають краї очіпка, насунуті на вуха й випущені зубчиком на лоб (І. Нечуй-Левицький);
Веде пару сіреньких, невеличких бичків худенький, маленький, трохи сивенький дядечко з одною випущеною штаниною і з полотняною латкою на коліні (В. Винниченко);
// ви́пущено, безос. пред.
Сербська дума завсіди говорить про те, як стрижуть і голять в'язнів, коли їх випущено з темниці (М. Драй-Хмара);
Після хліба й цукру їх [в'язнів] випущено на вранішню “оправку”, а після того був чай (І. Багряний);
Відчувалося, що кожна дрібниця реставрації корабля продумана глибоко, всебічно, й не випущено жодної деталі (М. Білкун).
Значення в інших словниках
- випущений — ви́пущений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- випущений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до випустити. || випущено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- випущений — ВИ́ПУЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́пустити. Враз засичало повітря, випущене з усіх повітропроводів (Донч., І, 1956, 514); Чутно рев бидла і ржання коней, випущених на волю (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах