випущення
ВИ́ПУЩЕННЯ, я, с.
Дія за знач. ви́пустити 1, 2, 5, 6.
В окремих випадках вдало може бути використана і така фігура, як еліпс, тобто випущення члена речення (з наук.-попул. літ.);
У гражданському шрифті немає титл – знаків, що вказують на випущення зі слова ряду літер (із журн.);
За Арістотелем, абстракція означає вилучення або випущення деяких складових частин людського сприйняття (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me