випічка

ВИ́ПІЧКА, и, ж.

1. Те саме, що випіка́ння.

Випічка духмяного хліба – ціла народна наука (А. Крижанівський);

Усі процеси, від засипання борошна до випічки пряників, механізовані (з газ.);

// Спосіб або якість випікання.

– Здрастуйте, пане Франко! Чого так пізно? А я приготував для вас буханець! Випічка – пух... (П. Колесник);

За вказівкою лікаря хворий може одержувати білий хліб звичайної випічки (з наук.-попул. літ.).

2. збірн. Випечені вироби.

Асортимент дієтичної випічки досить різноманітний (з наук.-техн. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. випічка — ви́пічка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. випічка — -и, ж. Те саме, що випікання. || Спосіб або якість випікання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. випічка — ВИ́ПІЧКА, и, ж. Те саме, що випіка́ння; // Спосіб або якість випікання. За вказівкою лікаря хворий може одержувати білий хліб звичайної випічки (Технол. пригот. їжі, 1957, 268); — Здрастуйте, пане Франко! Чого так пізно? А я приготував для вас буханець! Випічка — пух… (Кол., Терен.., 1959, 241). Словник української мови в 11 томах