випічка
ВИ́ПІЧКА, и, ж. Те саме, що випіка́ння;
// Спосіб або якість випікання.
За вказівкою лікаря хворий може одержувати білий хліб звичайної випічки (Технол. пригот. їжі, 1957, 268);
— Здрастуйте, пане Франко! Чого так пізно? А я приготував для вас буханець! Випічка — пух… (Кол., Терен.., 1959, 241).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- випічка — ви́пічка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- випічка — -и, ж. Те саме, що випікання. || Спосіб або якість випікання. Великий тлумачний словник сучасної мови
- випічка — ВИ́ПІЧКА, и, ж. 1. Те саме, що випіка́ння. Випічка духмяного хліба – ціла народна наука (А. Крижанівський); Усі процеси, від засипання борошна до випічки пряників, механізовані (з газ.); // Спосіб або якість випікання. – Здрастуйте, пане Франко!... Словник української мови у 20 томах