1. Словник української мови у 20 томах

виражальний

ВИРАЖА́ЛЬНИЙ, а, е.

Який виражає, передає, показує що-небудь.

В сценарії, як у віршах, треба бути завжди до краю вимогливим до себе у слові і разом з тим щедрим і винахідливим у шуканні несловесних виражальних засобів, часом не менш економних, яскравих, ніж слово (О. Довженко);

Жива мова Русі збагачувала виражальні й комунікативні можливості старослов'янської (з наук. літ.);

Діалектні явища у творчій лабораторії майстрів слова є засобом розширення виражальних можливостей художнього мовлення (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виражальний — виража́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. виражальний — кн., (засіб) образний, образотворчий. Словник синонімів Караванського
  3. виражальний — -а, -е. Який виражає, передає, показує що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. виражальний — ВИРАЖА́ЛЬНИЙ, а, е. Який виражає, передає, показує що-небудь. В сценарії, як у віршах, треба бути завжди до краю вимогливим до себе у слові і разом з тим щедрим і винахідливим у шуканні несловесних виражальних засобів, часом не менш економних... Словник української мови в 11 томах