виразка

ВИ́РАЗКА, и, ж.

Ранка на шкірі або на слизовій оболонці (від поранення, хімічного ураження, інфекційного захворювання і т. ін.).

Дід вийняв жало і приложив свій корявий палець до пухлого тіла. Холод пальця занімив трохи болячу виразку (Панас Мирний);

У нього [Івана Кириловича] хворий шлунок. Якщо не поберегтись, може бути виразка (В. Дрозд);

Сік чистотілу здавна в народі використовують як засіб для виведення бородавок, лікування виразок та інших шкірних захворювань (з наук.-попул. літ.);

* Образно. Васюті ці слова – оливою помазали давні виразки (М. Стельмах).

△ (1) Ви́разка дванадцятипа́лої ки́шки, мед. – локальний дефект слизової оболонки дванадцятипалої кишки.

Факторами, які сприяють появі виразки дванадцятипалої кишки, є порушення режиму харчування, вживання міцних спиртних напоїв, куріння та ін. (з наук. літ.);

(2) Ви́разка шлу́нка, мед. – локальний дефект слизової оболонки шлунка.

Виразка шлунка характеризується чергуванням періодів загострень (частіше весною чи восени) і періодів ремісії (з наук. літ.);

Директор у них трудяга, тiльки хвороба його замучила, в нього задавнена виразка шлунка, i все нема йому часу поїхати полiкуватись (О. Гончар);

– Важких випадків було чимало. Навіть зовсім недавно... Минулого місяця. Лежав у нас у терапії інвалід війни з виразкою шлунка (Ю. Мушкетик);

(3) Трофі́чна ви́разка, мед. – дефект тканин, що розвивається в результаті порушення крово- і лімфообігу.

При облітеруючих захворюваннях артерій трофічні виразки локалізуються на пальцях стоп, характеризуються вираженою болючістю (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виразка — ви́разка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири ви́разки Орфографічний словник української мови
  2. виразка — Ранка, гнояк, гноячок, дит. вавка, с. поранення, ураження, р. ураза, уразка; (на совісті) проказа; (висип) екзема; п! БОЛЯЧКА Словник синонімів Караванського
  3. виразка — [виразка] -кие, д. і м. -з'ц'і, мн. виразкие/виеразки, виразок/виеразок дв'і виразкие Орфоепічний словник української мови
  4. виразка — -и, ж. Ранка на шкірі або на слизовій оболонці (від поранення, хімічного ураження, інфекційного захворювання і т. ін.). Бульварна виразка — виразка, що локалізується в цибулині дванадцятипалої кишки. Виразка шлунка — те саме, що Виразкова хвороба (див. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. виразка — див. рана Словник синонімів Вусика
  6. виразка — ВИ́РАЗКА (невелика рана на шкірі або слизовій оболонці), РА́НКА, БОЛЯ́ЧКА, ВА́ВКА розм., ВА́ВА дит. — Все болить.. А найбільше руки, — передихаючи вимовив він. Словник синонімів української мови
  7. виразка — ВИ́РАЗКА, и, ж. Ранка на шкірі або на слизовій оболонці (від поранення, хімічного ураження, інфекційного захворювання і т. ін.). Дід вийняв жало і приложив свій корявий палець до пухлого тіла. Словник української мови в 11 томах
  8. виразка — Ви́разка, -ки ж. Ранка, язва. Трудно виразку гоїти, а не уразити. Ном. № 1574. Словник української мови Грінченка