1. Орфоепічний словник української мови

виразка

ви́разка

[виразка]

-кие, д. і м. -з'ц'і, мн. виразкие/виеразки, виразок/виеразок

дв'і виразкие

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виразка — ви́разка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири ви́разки Орфографічний словник української мови
  2. виразка — Ранка, гнояк, гноячок, дит. вавка, с. поранення, ураження, р. ураза, уразка; (на совісті) проказа; (висип) екзема; п! БОЛЯЧКА Словник синонімів Караванського
  3. виразка — -и, ж. Ранка на шкірі або на слизовій оболонці (від поранення, хімічного ураження, інфекційного захворювання і т. ін.). Бульварна виразка — виразка, що локалізується в цибулині дванадцятипалої кишки. Виразка шлунка — те саме, що Виразкова хвороба (див. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. виразка — ВИ́РАЗКА, и, ж. Ранка на шкірі або на слизовій оболонці (від поранення, хімічного ураження, інфекційного захворювання і т. ін.). Дід вийняв жало і приложив свій корявий палець до пухлого тіла. Словник української мови у 20 томах
  5. виразка — див. рана Словник синонімів Вусика
  6. виразка — ВИ́РАЗКА (невелика рана на шкірі або слизовій оболонці), РА́НКА, БОЛЯ́ЧКА, ВА́ВКА розм., ВА́ВА дит. — Все болить.. А найбільше руки, — передихаючи вимовив він. Словник синонімів української мови
  7. виразка — ВИ́РАЗКА, и, ж. Ранка на шкірі або на слизовій оболонці (від поранення, хімічного ураження, інфекційного захворювання і т. ін.). Дід вийняв жало і приложив свій корявий палець до пухлого тіла. Словник української мови в 11 томах
  8. виразка — Ви́разка, -ки ж. Ранка, язва. Трудно виразку гоїти, а не уразити. Ном. № 1574. Словник української мови Грінченка