1. Словник української мови у 20 томах

вираховування

ВИРАХО́ВУВАННЯ, я, с.

Дія за знач. вирахо́вувати.

Його розум був зайнятий вираховуванням якихось незвичайно складних комбінацій (І. Чендей);

Калькуляція – це вираховування собівартості одиниці товару чи послуги на всі технологічні процеси виготовлення і реалізації продукції (з навч. літ.);

Гроші на виплату пенсій збираються шляхом вираховування внесків із зарплати (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вираховування — вирахо́вування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. вираховування — -я, с. Дія за знач. вираховувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вираховування — Вирахо́вування, ви́рахування Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. вираховування — ВИРАХО́ВУВАННЯ, я, с. Дія за знач. вирахо́вувати. Його розум був зайнятий вираховуванням якихось незвичайно складних комбінацій (Чендей, Вітер.., 1958, 119). Словник української мови в 11 томах