вироблятися

ВИРОБЛЯ́ТИСЯ, я́ється, ВИРО́БЛЮВАТИСЯ, юється, недок., ВИ́РОБИТИСЯ, иться; мн. ви́робляться; док.

1. Складатися, створюватися внаслідок досвіду, вправ, повторюваності якої-небудь дії і т. ін.

Йшла [Аглая] хитаючись, мов підпита або та, що багато перебувала в човнах або кораблях, через що й виробляється хитання в ході (О. Кобилянська);

Яка виробляється гідність у кожному його трудовому жесті! То людина, на яку можна задивитись (О. Гончар);

Бувалий солдат не розгубився. На фронті виробилась армійська звичка швидко орієнтуватись і приймати рішення (А. Шиян);

// Ставати ким-небудь, працюючи в якійсь галузі.

– Жи́ла то жи́ла, – згодився Брянський, – але командир з нього виробляється чудовий (О. Гончар);

За короткий час він виробився на дуже доброго домашнього учителя (О. Маковей);

// Удосконалюватися, набирати певних рис.

Та невважаючи на ті зусилля граматиків, можемо сказати, що наша літературна мова в останніх десятиліттях таки значно виробилася (І. Франко);

// Утворюватися, виникати в результаті життєдіяльності.

У листі виробляється органічна речовина (з навч. літ.).

2. Виснажуватися, знесилюватися в роботі.

Як, бувало, не виробиться чоловік, як не намучиться, чи яка гризота не в'їсться в серце, а прийде в цей закуток, походить між деревами, подивиться на ставок .. і на душу проллються тиха задума і спокій (М. Стельмах).

3. тільки недок. Пас. до виробля́ти.

Розміщення кількох таких двоярусних печей поряд свідчить про те, що посуд вироблявся масово, отже, для ринку (І. Білик);

На всіх чотирьох дільницях щодня збиралися мітинги .. Кимсь старанно вироблялися нові вимоги, їх забували й знов новіші вишукували (Іван Ле).