виробляти

ВИРОБЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, ВИРО́БЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́РОБИТИ, блю, биш; мн. ви́роблять; док., що.

1. Виготовляти що-небудь, робити якісь речі, предмети і т. ін.

Тут з дерева виробляють всячину – і вози, і колеса, мебель [меблі] всяку, вікна (Панас Мирний);

Місцева кустарна промисловість ще не почала виробляти чогось хоч трохи пристойного (Б. Антоненко-Давидович);

З золота й срібла обабіч при вході собаки стояли. Виробив їх надзвичайно майстерно Гефест кривоногий (Борис Тен, пер. з тв. Гомера);

// Надавати певної форми чому-небудь.

Руки бігали по тісті, виробляли шишки, викачували, розкачували довгі качалочки, розпліскували, вирізували зубчиками (І. Нечуй-Левицький);

Затіяла [Катерина] пекти хліб. Вона напалила піч, виробила хлібини, посадила їх на гарячу черінь і закрила заслінкою (С. Чорнобривець);

// Утворювати, виділяти в результаті життєдіяльності.

Виробляти шлунковий сік.

2. Створювати, складати, визначати в певних рисах.

Удвох з Васею вони почали виробляти точний порядок завтрашнього дня (В. Собко);

Треба перше всього усі гроші докупи зібрати та тоді їх і заслати в громаду “Учитель”, .. виробивши статут задля премії (Панас Мирний);

Довго радилися вони втрьох і нарешті виробили план, як діяти (О. Донченко).

3. Розвивати, вдосконалювати певні якості, особливості і т. ін. в якомусь напрямку працею, вправами, силою волі і т. ін.; набувати чого-небудь.

Він [Янченко], слухаючи мої розповіді, перевіряє сам себе.., виробляє свій погляд на нинішню переоцінку цінностей (Р. Іваничук);

Орфографічні помилки найлегше усунути, якщо постійно виробляти мовну самодисципліну, звичку постійно звертатися до словників (з наук.-попул. літ.);

// кого, що. Робити ким-небудь, впливаючи якимсь чином протягом певного часу.

Доводиться, зокрема, говорити про ті чинники, що виробили з мене українського письменника .. Один – це природний нахил і другий – впливи передущих [попередніх] письменників (С. Васильченко).

4. Виконувати певну кількість роботи.

Найперше він вирішив для самого себе виробляти дві норми. Потім підтягти до свого рівня групу (Ю. Яновський);

// Заробляти певну суму залежно від виконаної роботи.

Річ у тому, що бідну людину, яка діставала 15 карбованців місячної плати, а решту виробляла від рядка за міські новини, раз у раз кривдив редактор (М. Коцюбинський).

5. Виснажувати, вичерпувати що-небудь.

Виробили так землю, що вже нічого не родить (Сл. Гр.);

Виробити шахту.

6. тільки недок., розм. Робити що-небудь незвичайне, несподіване.

Бере заступ і лопату, Шкандибає в поле. І край шляху при долині – Отже не вгадаєш, Що каліка виробляє? – Криницю копає! (Т. Шевченко);

– Що та Орлиха виробляє? – подумала собі мати. – А здається, й розсудлива людина (Марко Вовчок);

На Щуку хтось бомагу [бумагу] в суд подав, Що буцімби [буцімто] вона такеє виробляла, Що у ставу ніхто життя не мав (Л. Глібов).

(1) Виробля́ти / ви́робити свою́ си́лу (си́лоньку) на кого, рідше кому – виснажуватися, знесилюватися в роботі.

Будеш досвіта До роботи вставати; Свою силоньку ні собі, ні мні [мені], А панам виробляти (С. Руданський);

Ой щоб тобі, господине, хоріти, боліти: виробив я свою силу та на твої діти (Сл. Гр.).

◇ (2) Виробля́ти шту́ки – витівати таке, що виходить за межі звичайної поведінки і викликає осуд; бешкетувати.

Цілий день Пувичка розповідав хлопцям про своє життя в лікарні. Які він там виробляв штуки! (І. Микитенко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виробляти — (у процесі праці) робити, виготовляти, випускати, продукувати, творити, (фабричним способом) фабрикувати, (певні якості) виховувати, формувати, розвивати. Словник синонімів Полюги
  2. виробляти — виробля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. виробляти — ВИРОБЛЮВАТИ (авта) робити, виготовляти, продукувати; (вдачу) Удосконалювати, ФОРМУВАТИ, розвивати; (норму) виконувати; (землю) виснажувати, вичерпувати; (коники) витівати. Словник синонімів Караванського
  4. виробляти — [виеробл’атие] -л'айу, -л'айеиш Орфоепічний словник української мови
  5. виробляти — -яю, -яєш і вироблювати, -юю, -юєш, недок., виробити, -блю, -биш; мн. вироблять; док., перех. 1》 Виготовляти що-небудь, робити якісь речі, предмети і т. ін. || Надавати певної форми чому-небудь. 2》 Створювати, складати, визначати в певних рисах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. виробляти — виробляти: ◊ виробля́ти ге́ци → геца ◊ пу́рцлі виробля́ти → пурцель Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. виробляти — див. витівати; пустувати Словник синонімів Вусика
  8. виробляти — ВИЗНАЧА́ТИ (наперед установлювати що-небудь для виконання), ОКРЕ́СЛЮВАТИ, ПЕРЕДБАЧА́ТИ, ПРИЗНАЧА́ТИ, ВИРОБЛЯ́ТИ, ВИЗНА́ЧУВАТИ рідше, ПРИЗНА́ЧУВАТИ рідше. — Док.: ви́значити, окре́слити, передба́чити, призна́чити, ви́робити. Словник синонімів української мови
  9. виробляти — Виробля́ти, -бля́ю, -бля́єш, -бля́ють; виробля́ючи Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. виробляти — ВИРОБЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ВИРО́БЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́РОБИТИ, блю, биш; мн. ви́роблять; док., перех. 1. Виготовляти що-небудь, робити якісь речі, предмети і т. ін. Словник української мови в 11 томах
  11. виробляти — Виробля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. виробити, -блю, -биш, гл. 1) Выдѣлывать, выдѣлать, дѣлать. У Батурині сірі сукна виробляють. Черниг. у. Благословіть нас, мамо, коровай виробляти! Грин. ІІІ. 501. Словник української мови Грінченка