1. Словник української мови Грінченка

виробляти

Виробля́ти, -ля́ю, -єш

сов. в. виробити, -блю, -биш, гл.

1) Выдѣлывать, выдѣлать, дѣлать. У Батурині сірі сукна виробляють. Черниг. у. Благословіть нас, мамо, коровай виробляти! Грин. ІІІ. 501.

2) Вырабатывать, выработать; обрабатывать, обработать, отдѣлать. Ми не виробили собі під византийщиною культури, рівноважної з римською. К. XII. 65. Чесним потом виробляти із неволі волю. О. 1862. X. 31. (Поема) ще не вироблена, тим і не посилаю. Шевч. (О. 1861. X. 12). У гуцуловъ-гончаровъ виробляти глину — мѣшать руками, окончательно ее размягчая и дѣлая готовой для работы. Шух. I. 260.

3) Срабатывать, сработать извѣстное количество, зарабатывать, заработать. Хоч і не заробе багато, а все за хліб виробе. Грин. II. 73. Ти, кажуть, громадську отару пасеш, рублів з півсотні виробляєш. Мир. ХРВ. 51.

4) — силу. Истрачивать, истратить на работѣ силу. Ой щоб тобі, ґосподине, хоріти, боліти: виробив я свою силу та на твої діти. Грин. ІІІ. 556.

5) Истощать, истощить, измучить работой. Кінь не везе, бо дуже вироблений. Зміев. у. О землѣ: истощать, истощить частыми посѣвами. Виробили так землю, що вже нічого не родить.

6) Прорабатывать, проработать извѣстное время. (Повинен) ти мені цілий год робити ту роботу, шо я загадаю. Як виробиш, так навчу, а не виробиш, — не навчу. Мнж. 72.

7) Выдѣлывать, продѣлывать, продѣлать. Хто ж се виробля? Св. Л. 50. Оттаке-то людям горе чума виробляла. Шевч. 545.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виробляти — (у процесі праці) робити, виготовляти, випускати, продукувати, творити, (фабричним способом) фабрикувати, (певні якості) виховувати, формувати, розвивати. Словник синонімів Полюги
  2. виробляти — виробля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. виробляти — ВИРОБЛЮВАТИ (авта) робити, виготовляти, продукувати; (вдачу) Удосконалювати, ФОРМУВАТИ, розвивати; (норму) виконувати; (землю) виснажувати, вичерпувати; (коники) витівати. Словник синонімів Караванського
  4. виробляти — [виеробл’атие] -л'айу, -л'айеиш Орфоепічний словник української мови
  5. виробляти — -яю, -яєш і вироблювати, -юю, -юєш, недок., виробити, -блю, -биш; мн. вироблять; док., перех. 1》 Виготовляти що-небудь, робити якісь речі, предмети і т. ін. || Надавати певної форми чому-небудь. 2》 Створювати, складати, визначати в певних рисах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. виробляти — ВИРОБЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, ВИРО́БЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́РОБИТИ, блю, биш; мн. ви́роблять; док., що. 1. Виготовляти що-небудь, робити якісь речі, предмети і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  7. виробляти — виробляти: ◊ виробля́ти ге́ци → геца ◊ пу́рцлі виробля́ти → пурцель Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. виробляти — див. витівати; пустувати Словник синонімів Вусика
  9. виробляти — ВИЗНАЧА́ТИ (наперед установлювати що-небудь для виконання), ОКРЕ́СЛЮВАТИ, ПЕРЕДБАЧА́ТИ, ПРИЗНАЧА́ТИ, ВИРОБЛЯ́ТИ, ВИЗНА́ЧУВАТИ рідше, ПРИЗНА́ЧУВАТИ рідше. — Док.: ви́значити, окре́слити, передба́чити, призна́чити, ви́робити. Словник синонімів української мови
  10. виробляти — Виробля́ти, -бля́ю, -бля́єш, -бля́ють; виробля́ючи Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. виробляти — ВИРОБЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ВИРО́БЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́РОБИТИ, блю, биш; мн. ви́роблять; док., перех. 1. Виготовляти що-небудь, робити якісь речі, предмети і т. ін. Словник української мови в 11 томах