виробляти

виробля́ти

-яю, -яєш і вироблювати, -юю, -юєш, недок., виробити, -блю, -биш; мн. вироблять; док., перех.

1》 Виготовляти що-небудь, робити якісь речі, предмети і т. ін.

|| Надавати певної форми чому-небудь.

2》 Створювати, складати, визначати в певних рисах.

3》 Набувати чого-небудь; розвивати, удосконалювати певні якості, особливості і т. ін. в якомусь напрямку працею, вправами, силою волі тощо.

|| Робити ким-небудь, впливаючи якимось чином протягом певного часу.

4》 Виконувати певну кількість роботи.

|| Заробляти певну суму, залежно від виконаної роботи.

5》 Виснажувати; вичерпувати.

6》 тільки недок., розм. Робити щось незвичайне, несподіване.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виробляти — (у процесі праці) робити, виготовляти, випускати, продукувати, творити, (фабричним способом) фабрикувати, (певні якості) виховувати, формувати, розвивати. Словник синонімів Полюги
  2. виробляти — виробля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. виробляти — ВИРОБЛЮВАТИ (авта) робити, виготовляти, продукувати; (вдачу) Удосконалювати, ФОРМУВАТИ, розвивати; (норму) виконувати; (землю) виснажувати, вичерпувати; (коники) витівати. Словник синонімів Караванського
  4. виробляти — [виеробл’атие] -л'айу, -л'айеиш Орфоепічний словник української мови
  5. виробляти — ВИРОБЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, ВИРО́БЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́РОБИТИ, блю, биш; мн. ви́роблять; док., що. 1. Виготовляти що-небудь, робити якісь речі, предмети і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  6. виробляти — виробляти: ◊ виробля́ти ге́ци → геца ◊ пу́рцлі виробля́ти → пурцель Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. виробляти — див. витівати; пустувати Словник синонімів Вусика
  8. виробляти — ВИЗНАЧА́ТИ (наперед установлювати що-небудь для виконання), ОКРЕ́СЛЮВАТИ, ПЕРЕДБАЧА́ТИ, ПРИЗНАЧА́ТИ, ВИРОБЛЯ́ТИ, ВИЗНА́ЧУВАТИ рідше, ПРИЗНА́ЧУВАТИ рідше. — Док.: ви́значити, окре́слити, передба́чити, призна́чити, ви́робити. Словник синонімів української мови
  9. виробляти — Виробля́ти, -бля́ю, -бля́єш, -бля́ють; виробля́ючи Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. виробляти — ВИРОБЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ВИРО́БЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́РОБИТИ, блю, биш; мн. ви́роблять; док., перех. 1. Виготовляти що-небудь, робити якісь речі, предмети і т. ін. Словник української мови в 11 томах
  11. виробляти — Виробля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. виробити, -блю, -биш, гл. 1) Выдѣлывать, выдѣлать, дѣлать. У Батурині сірі сукна виробляють. Черниг. у. Благословіть нас, мамо, коровай виробляти! Грин. ІІІ. 501. Словник української мови Грінченка