виробничий

ВИРОБНИ́ЧИЙ, а, е.

1. Стос. до виробництва (у 1, 2 знач.).

По закінченні промакадемії він потрапив на цей невідомий йому завод, де ніщо не рухалось, де завжди панувала дивовижна тиша, де всі виробничі процеси були сховані всередині приладів (Ю. Шовкопляс);

Не маючи бодай якихось виробничих навичок біля штампувальних пресів, куди його поставлено учнем-чорноробом, Захар сміливо брався за керма (Іван Ле);

З'явилася можливість за рахунок виробничої кооперації, централізації фінансової та інвестиційної діяльності здійснити реконструкцію підприємств (з газ.);

// Присвячений виробництву.

“Давали” ж суху i прiсну, мов недосолена тараня, виробничу оперетку, присмачену солоденькою любовною iнтригою (О. Гончар);

Виробничий роман становить органічну єдність соціальної та індивідуально-емоційної характеристики образів, подій, фактів (з наук.-попул. літ.).

2. Який здійснює виробництво, виготовлення якої-небудь продукції.

– У шкільній виробничій бригаді перед веде [Віктор Веремієнко], торік, ви ж знаєте, на районних змаганнях по оранці став чемпіоном... (О. Гончар);

У Палаці культури на вихідних проходив конкурс художньої самодіяльності, у якому взяли участь понад 60 виробничих колективів міста (з газ.).