виробничник
ВИРОБНИ́ЧНИК, а, ч.
Той, хто працює на виробництві, виробляє, виготовляє яку-небудь продукцію.
– Нашим старим виробничникам чомусь здається, що на їх вік вистачить і того, що вони взнали колись (Ю. Шовкопляс);
Він [апарат] нагадував знайомий кожному виробничнику прилад для електрозварювання, тільки портативніший (В. Владко);
І хлопець нічого, добрий виробничник, комсорг цеху, а вірші... (О. Гончар);
Є немало прикладів, коли творча співдружність наукових працівників і виробничників давала чудові результати (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- виробничник — виробни́чник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- виробничник — -а, ч. Той, хто працює на виробництві, виробляє, виготовляє яку-небудь продукцію. Великий тлумачний словник сучасної мови
- виробничник — ВИРОБНИ́ЧНИК, а, ч. Той, хто працює на виробництві, виробляє, виготовляє яку-небудь продукцію. — А нашим старим виробничникам чомусь здається, що на їх вік вистачить і того, що вони взнали колись (Шовк. Словник української мови в 11 томах