1. Словник української мови в 11 томах

виробничник

ВИРОБНИ́ЧНИК, а, ч. Той, хто працює на виробництві, виробляє, виготовляє яку-небудь продукцію.

— А нашим старим виробничникам чомусь здається, що на їх вік вистачить і того, що вони взнали колись (Шовк., Інженери, 1956, 149);

Є немало прикладів, коли творча співдружність наукових працівників і виробничників давала чудові результати (Рад. Укр., 20.IX 1956, 3).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виробничник — виробни́чник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. виробничник — -а, ч. Той, хто працює на виробництві, виробляє, виготовляє яку-небудь продукцію. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виробничник — ВИРОБНИ́ЧНИК, а, ч. Той, хто працює на виробництві, виробляє, виготовляє яку-небудь продукцію. – Нашим старим виробничникам чомусь здається, що на їх вік вистачить і того, що вони взнали колись (Ю. Словник української мови у 20 томах