1. Словник української мови у 20 томах

виродливо

ВИРОДЛИ́ВО.

Присл. до виродли́вий.

Йому [Остапові] був добре знайомий і сей чагарник із обгризеними худобою та виродливо покрученими корчами, й далека околиця, що розпливалась невиразними контурами серед нічної темряви (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виродливо — виродли́во прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. виродливо — Присл. до виродливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виродливо — ВИРОДЛИ́ВО. Присл. до виродли́вий. Словник української мови в 11 томах