виродливість
ВИРОДЛИ́ВІСТЬ, вості, ж., спец.
Властивість за знач. виродли́вий.
Майже всі опромінені самки мишей народжували малят з різноманітними виродливостями – відсутністю хвоста, лап тощо (з наук. літ.);
Хвороба і виродливість не властиві нашій природі, вони протиприродні (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- виродливість — виродли́вість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- виродливість — -вості, ж. 1》 Природжене порушення нормальної будови тканини або органів, а також частин тіла в людини і тварини. 2》 перен. Потворне явище. Великий тлумачний словник сучасної мови
- виродливість — ВИРОДЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. 1. Природжене порушення нормальної будови тканини або органів, а також частин тіла в людини і тварини. Майже всі опромінені самки [мишей] народжували малят з різноманітними виродливостями — відсутністю хвоста, лап тощо (Фізіол. Словник української мови в 11 томах