вирослий
ВИ́РОСЛИЙ, а, е.
Дієпр. акт. до ви́рости 1–5.
Люди ті, вирослі в горах та лісах, уважали війтівський уряд великим тягарем (І. Франко);
Син у неї був таким безборонним, як бувають хлопчики, вирослі без чоловічого товариства (В. Коротич);
Сонце .. гріло своїм щедрим промінням і цю пірамідку свіжої паркої чорноземлі, вирослу край шляху (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вирослий — ви́рослий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- вирослий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до вирости 1-5). Великий тлумачний словник сучасної мови
- вирослий — ВИ́РОСЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до ви́рости 1-5. Люди, ті вирослі в горах та лісах, уважали війтівський уряд великим тягарем (Фр. Словник української мови в 11 томах