вирощування
ВИРО́ЩУВАННЯ, я, с.
Дія за знач. виро́щувати.
Виявилося, що це рязанські колгоспники, котрі їздили на Тернопільщину до Євгенії Долинюк перебирати досвід вирощування кукурудзи (Б. Антоненко-Давидович);
Варвара стала ініціатором вирощування ранньої городини (В. Кучер);
Хімічний склад водоростей може бути цілеспрямовано змінений у потрібному напрямку певним режимом вирощування (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вирощування — виро́щування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- вирощування — -я, с. Дія за знач. вирощувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вирощування — ВИРО́ЩУВАННЯ (розмножування старанним доглядом яких-небудь тварин або рослин), РОЗВЕ́ДЕННЯ, КУЛЬТУ́РА спец., КУЛЬТИВУВА́ННЯ. Південь України — основний район вирощування високоякісного зерна (з журналу); Справжній мисливець.. Словник синонімів української мови
- вирощування — ВИРО́ЩУВАННЯ, я, с. Дія за знач. виро́щувати. Варвара стала ініціатором вирощування ранньої городини (Кучер, Чорноморці, 1956, 420). Словник української мови в 11 томах