1. Словник української мови в 11 томах

вирощування

ВИРО́ЩУВАННЯ, я, с. Дія за знач. виро́щувати.

Варвара стала ініціатором вирощування ранньої городини (Кучер, Чорноморці, 1956, 420).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вирощування — виро́щування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. вирощування — -я, с. Дія за знач. вирощувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вирощування — ВИРО́ЩУВАННЯ, я, с. Дія за знач. виро́щувати. Виявилося, що це рязанські колгоспники, котрі їздили на Тернопільщину до Євгенії Долинюк перебирати досвід вирощування кукурудзи (Б. Словник української мови у 20 томах
  4. вирощування — ВИРО́ЩУВАННЯ (розмножування старанним доглядом яких-небудь тварин або рослин), РОЗВЕ́ДЕННЯ, КУЛЬТУ́РА спец., КУЛЬТИВУВА́ННЯ. Південь України — основний район вирощування високоякісного зерна (з журналу); Справжній мисливець.. Словник синонімів української мови