виряджатися

ВИРЯДЖА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ВИ́РЯДИТИСЯ, джуся, дишся, док.

1. Гарно, пишно вбиратися, причепурюватися або одягатися в незвичний одяг.

Швидко метнувся до шафи, повикидав звідти бабусин одяг і почав виряджатися (Л. Смілянський);

З усього було видно, що так вишукано вона виряджалась не на роботу (Ю. Збанацький);

У кімнаті стала [Галя] вбиратися. І що то вирядилася – хороше та прехороше! (Г. Квітка-Основ'яненко);

Я ледве впізнаю .. Стьопу-бригадира, що вирядився в старий, геть виношений трофейний кітель (О. Гончар).

2. Відповідно приготувавшись, спорядившись, відправлятися куди-небудь.

[Недоросток:] Так отак-то, люди добрі! Наказано, заповідано всім у військо виряджатись! (С. Васильченко);

Оглядали один одному речі – чи не забули що; міркували за погоду, звідки вітер і інші дрібниці, що так захоплюють кожного мисливця, коли він виряджається на полювання (Олесь Досвітній);

Зараз по обіді Добриловський вирядився в дорогу і заїхав по дорозі до старого Панасенка (І. Нечуй-Левицький).

3. тільки недок. Пас. до виряджа́ти.