вирішуваний
ВИРІ́ШУВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до вирі́шувати.
У XVIII ст. Генеральний суд став колегіальним і був найвищою апеляцією для справ, вирішуваних у полкових і сотенних судах (з наук. літ.);
Залежно від вирішуваних проблем у радіоастрономії використовують різні типи антен: дипольні антени, параболічні рефлектори, рупори, спіралі тощо (з наук.-техн. літ.);
// вирі́шувано, безос. пред.
На вічі було вирішувано всі важливі питання із життя громади (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me