вирішуваний

ВИРІ́ШУВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до вирі́шувати.

У XVIII ст. Генеральний суд став колегіальним і був найвищою апеляцією для справ, вирішуваних у полкових і сотенних судах (з наук. літ.);

Залежно від вирішуваних проблем у радіоастрономії використовують різні типи антен: дипольні антени, параболічні рефлектори, рупори, спіралі тощо (з наук.-техн. літ.);

// вирі́шувано, безос. пред.

На вічі було вирішувано всі важливі питання із життя громади (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me