вирішування

ВИРІ́ШУВАННЯ, я, с.

Дія за знач. вирі́шувати.

В той час, коли латинство завзято підносило свою активність, релігійні й церковні питання стали в нас на порядок денний, спустилися навіть до низів, обмірковувались усім народом. Навіть жінки стали до вирішування питань релігійних (І. Огієнко);

Згодом у складі науково-технічного комплексу з'явилися інженерні центри для вирішування важливих науково-технічних проблем (з наук.-попул. літ.);

За час існування організації більш ніж 400 молодих людей дізналися про існуючі проблеми у молодіжному середовищі та шляхи їх вирішування (з газ.).