висаджувати
ВИСА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́САДИТИ, джу, диш, док.
1. кого, що. Допомагати або давати можливість кому-небудь вийти, зійти на землю (з автомобіля, поїзда, судна і т. ін.).
Карета за каретою під'їздила аж під самі двері церковні, лакеї прискакували і відчиняли дверці, висаджували .. дам (І. Франко);
– Якщо не помиляюсь, ви – мати тракториста Пилипа Кравця?.. Я колись його підвозив із емтеес. Здається, тут висаджував (М. Руденко);
[Лазарев:] В такому випадку прошу вас записати до корабельного журналу: лейтенант Лазарев просить висадити його на берег (О. Довженко);
// Примушувати кого-небудь вийти, зійти на землю, залишаючи щось (автомобіль, поїзд, судно і т. ін.).
Невже вартовий не впізнав його? Ні, впізнав і наказує висадити з кузова двох розвідників (В. Кучер).
2. що. Викопавши, вийнявши рослини із землі, садити в іншому місці.
Листя того бузку не їсть жодне з копитних, і саме тому Іван Тимофійович сміливо висаджує бузки вподовж шляхів (О. Гончар);
Хтось вистелив [могилку] дерном і висадив квіти: Гвоздика і мак... (І. Нехода);
// Садити що-небудь повністю або в певній кількості.
Розпочинають висаджувати картоплю за прогрівання ґрунту на глибині 10–12 см до 8–10 °С (з навч. літ.).
3. кого, що, розм. Піднімаючи, поміщати кого-, що-небудь десь, на чомусь.
Вони [бійці] мовчки висаджували вантаж на плечі один одному і, горблячись під важкою ношею, рушали далі (О. Гончар);
Зав'язав він в'язку .. і ледве висадив на плечі (В. Стефаник);
У мене закрутилась голова, друзі, пам'ятаю, висадили мене на машину (Ю. Яновський).
4. що, розм. Вибивати, виламувати, знищувати і т. ін. сильним ударом, вибухом що-небудь.
Двоє гайдуків почали були висаджувати двері (Л. Смілянський);
Наші міношукачі влаштовані так, що вони запалюють і висаджують будь-яку міну на відстані близько півкілометра перед машиною (В. Владко);
– Народ висадив браму і проломив стіну! – крикнули в палаці (І. Нечуй-Левицький);
Маруну схопив дрючок, з розгону вдарив у вікно і висадив його (М. Чабанівський).
(1) Виса́джувати / ви́садити в пові́тря – нищити, руйнувати перев. вибуховою речовиною, міною і т. ін. що-небудь.
Справжнім успіхом в операції було те, що баржу висадили в повітря і вона затонула (А. Хижняк);
(2) Виса́джувати / ви́садити деса́нт – спускати на землю війська з літаків або суден.
Дредноути та наддредноути підходили з моря до цих узбереж, палили з гармат багатодюймових, висаджували десанти... (О. Гончар).
Значення в інших словниках
- висаджувати — виса́джувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- висаджувати — -ую, -уєш, недок., висадити, -джу, -диш, док., перех. 1》 Допомагати або давати можливість кому-небудь вийти, зійти на землю (з автомобіля, поїзда, судна і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- висаджувати — ВИЛА́МУВАТИ (про двері, вікно тощо — натискуючи, ударяючи, відокремлювати від чого-небудь), ВИВА́ЛЮВАТИ, ВИСА́ДЖУВАТИ, ВИПИРА́ТИ, ВИБИВА́ТИ, ВИДА́ВЛЮВАТИ, ВИДУ́ШУВАТИ, ВИТИСКА́ТИ, ВИТИ́СКУВАТИ (перев. шибку); ВИВА́ЖУВАТИ, ВИВАЖА́ТИ (про двері). — Док. Словник синонімів української мови
- висаджувати — Виса́джувати, -са́джую, -са́джуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- висаджувати — ВИСА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́САДИТИ, джу, диш, док., перех. 1. Допомагати або давати можливість кому-небудь вийти, зійти на землю (з автомобіля, поїзда, судна і т. ін.). Словник української мови в 11 томах