1. Словник української мови у 20 томах

висвячений

ВИ́СВЯЧЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до ви́святити.

Іоанн хоче мати нагороду за корону, яку він передасть Оттону, й тому вимагає, щоб новий, висвячений ним на престол німецький імператор визнав, що папи також мають звання імператорів (В. Скляренко);

Висвячені митрополит Іов (Борецький) і єпископи були противниками уніатсько-католицької політики польського уряду в Україні (з наук. літ.);

// ви́свячено, безос. пред.

За бажанням князя та людей Кирила Туровського було висвячено на єпископа (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. висвячений — ви́свячений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. висвячений — -а, -е, церк. Дієприкм. пас. мин. ч. до висвятити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. висвячений — Ви́свячений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. висвячений — ВИ́СВЯЧЕНИЙ, а, е, церк. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́святити. Висвячені митрополит Іов (Борецький) і єпіскопи були противниками уніатсько-католицької політики польського уряду на Україні (Іст. УРСР, І, 1953, 189). Словник української мови в 11 томах