висвячуватися

ВИСВЯ́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИ́СВЯТИТИСЯ, ячуся, ятишся, док.

1. Приймаючи обряд висвячення, одержувати духовне звання.

Вони [брати] попросили одного старого священика, котрий вже не мав парафії, “наблюдати” вільшаницьку парафію, доки Харитін висвятиться на священика (І. Нечуй-Левицький);

Скінчивши теологію, він оженився, висвятився .. і зараз першого року повдовів (І. Франко);

Гриць Шепетюк закінчив прискорений курс теології, висвятився і служив при Успенській церкві (Р. Іваничук).

2. тільки недок. Пас. до висвя́чувати.

Після урочистої Великодньої відправи висвячуються паски та крашанки (із журн.).