висвітлювати
ВИСВІ́ТЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́СВІТЛИТИ, лю, лиш, док.
1. кого, що. Світячи або спрямовуючи куди-небудь світло, робити видним кого-, що-небудь; висвічувати.
Сонце висвітлювало червоний дах сусіднього будинку (В. Дрозд);
Троє чи четверо поліцейських шаруділи ліхтарями в сутінках, бігаючи подвір'ям і коли-не-коли висвітлюючи на даху полотнище (М. Малиновська);
Ліхтариком з рукава модної “комендантської” сукні Труда висвітлила спочатку важкі черевики (Іван Ле).
2. що, перен. Робити відомим, пояснювати, роз'яснювати, розкривати що-небудь.
– І ви стали висвітлювати роль Троцького в Жовтневій революції? (Б. Антоненко-Давидович);
В журналах вона .. читала наукові розвідки, які по-новому висвітлювали те або інше питання в науці чи літературі (О. Донченко);
// Зображаючи, показувати що-небудь, робити зрозумілим (у літературі, мистецтві).
Твори І. Карпенка-Карого на історичну тему правдиво висвітлювали героїчну історію українського народу (з навч. літ.).
Значення в інших словниках
- висвітлювати — висві́тлювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- висвітлювати — ВИСВІТЛЮВАТИ – ОСВІТЛЮВАТИ -юю, -юєш. У переносному значенні "робити відомим, пояснювати, роз’яснювати щось у деталях" вживається висвітлювати (освітлювати – зрідка). Літературне слововживання
- висвітлювати — (тему) з'ясовувати, пояснювати, роз'яснювати; Р. освітлювати. Словник синонімів Караванського
- висвітлювати — [виесв’іт'л'уватие] -л'уйу, -л'уйеиш Орфоепічний словник української мови
- висвітлювати — -юю, -юєш, недок., висвітлити, -лю, -лиш, док., перех. 1》 рідко.Світячи або спрямовуючи куди-небудь світло, робити видним щось. 2》 перен. Робити відомим, пояснювати, розкривати що-небудь у деталях. || Зображуючи, показувати що-небудь, робити зрозумілим, виразним (у літературі, мистецтві). Великий тлумачний словник сучасної мови
- висвітлювати — висвітлювати: ◊ висвітлювати масть → масть Лексикон львівський: поважно і на жарт
- висвітлювати — З'ЯСО́ВУВАТИ (досліджуючи, робити ясним, зрозумілим), ВИЯСНЯ́ТИ, ВИЯ́СНЮВАТИ, ПРОЯСНЯ́ТИ, ПРОЯ́СНЮВАТИ, ВИСВІ́ТЛЮВАТИ. — Док.: з'ясува́ти, ви́яснити, проясни́ти, ви́світлити. Словник синонімів української мови
- висвітлювати — Висві́тлювати, -тлюю, -тлюєш; ви́світлити, -тлю, -тлиш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- висвітлювати — ВИСВІ́ТЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́СВІТЛИТИ, лю, лиш, док., перех. 1. рідко. Світячи або спрямовуючи куди-небудь світло, робити видним щось. Ліхтариком з рукава модної "комендантської" сукні Труда висвітлила спочатку важкі черевики (Ле, Право.. Словник української мови в 11 томах