висвітлювати

Значення в інших словниках

1. висвітлювати — висві́тлювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. висвітлювати — ВИСВІТЛЮВАТИ – ОСВІТЛЮВАТИ -юю, -юєш. У переносному значенні "робити відомим, пояснювати, роз’яснювати щось у деталях" вживається висвітлювати (освітлювати – зрідка). Літературне слововживання
3. висвітлювати — (тему) з'ясовувати, пояснювати, роз'яснювати; Р. освітлювати. Словник синонімів Караванського
4. висвітлювати — -юю, -юєш, недок., висвітлити, -лю, -лиш, док., перех. 1》 рідко.Світячи або спрямовуючи куди-небудь світло, робити видним щось. 2》 перен. Робити відомим, пояснювати, розкривати що-небудь у деталях. || Зображуючи, показувати що-небудь, робити зрозумілим, виразним (у літературі, мистецтві). Великий тлумачний словник сучасної мови
5. висвітлювати — ВИСВІ́ТЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́СВІТЛИТИ, лю, лиш, док. 1. кого, що. Світячи або спрямовуючи куди-небудь світло, робити видним кого-, що-небудь; висвічувати. Сонце висвітлювало червоний дах сусіднього будинку (В. Словник української мови у 20 томах
6. висвітлювати — висвітлювати: ◊ висвітлювати масть → масть Лексикон львівський: поважно і на жарт
7. висвітлювати — З'ЯСО́ВУВАТИ (досліджуючи, робити ясним, зрозумілим), ВИЯСНЯ́ТИ, ВИЯ́СНЮВАТИ, ПРОЯСНЯ́ТИ, ПРОЯ́СНЮВАТИ, ВИСВІ́ТЛЮВАТИ. — Док.: з'ясува́ти, ви́яснити, проясни́ти, ви́світлити. Словник синонімів української мови
8. висвітлювати — Висві́тлювати, -тлюю, -тлюєш; ви́світлити, -тлю, -тлиш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. висвітлювати — ВИСВІ́ТЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́СВІТЛИТИ, лю, лиш, док., перех. 1. рідко. Світячи або спрямовуючи куди-небудь світло, робити видним щось. Ліхтариком з рукава модної "комендантської" сукні Труда висвітлила спочатку важкі черевики (Ле, Право.. Словник української мови в 11 томах