1. Орфоепічний словник української мови

виселок

ви́селок

[висеилок]

-с'ілка, м. (на) -с'ілку, мн. -с'ілкие, -с'ілк'іў

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виселок — ви́селок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. виселок — -сілка, ч. Невелике селище, яке виникло внаслідок переселення людей з іншої місцевості або іншого населеного пункту, а також поселення людей на новому місці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виселок — ВИ́СЕЛОК, сілка, ч. Невелике селище, яке виникло внаслідок переселення людей з іншої місцевості або іншого населеного пункту, а також поселення людей на новому місці. Заховався серед купки верб та поміж очеретами циганський виселок (М. Словник української мови у 20 томах
  4. виселок — ХУ́ТІР (невеликий населений пункт поблизу села; відокремлене господарство разом з садибою господаря), ПРИСІ́ЛОК, ФІЛЬВА́РОК, ВИ́СЕЛОК (невелике селище, яке виникло внаслідок переселення). Хутір із чотирьох садиб лежав на самому дні глибокої балки (П. Словник синонімів української мови
  5. виселок — ВИ́СЕЛОК, сілка, ч. Невелике селище, яке виникло внаслідок переселення людей з іншої місцевості або іншого населеного пункту, а також поселення людей на новому місці. Заховався серед купки верб та поміж очеретами циганський виселок (Коцюб. Словник української мови в 11 томах