висипати

Iисиепатие]

-пл'у, -плеиш, -пл'ут'; нак.еп, -иептеи, док.

II [виесиепатие]

-айу, -айеиш, недок.

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. висипати — Висипа́ти, -па́ю, -па́єш; ви́сипати, ви́сиплю, -сиплеш і -сипиш; ви́сип, ви́сипмо, ви́сипте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  2. висипати — ВИ́СИПАТИ див. висипа́ти. ВИСИПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́СИПАТИ, плю, плеш; мн. ви́сиплють; док. 1. що. Сиплючи, викидати, видаляти що-небудь із чогось або вкидати, поміщати кудись. Словник української мови у 20 томах
  3. висипати — ВИ́СИПАТИ див. висипа́ти. ВИСИПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́СИПАТИ, плю, плеш; мн. ви́сиплять; док. 1. перех. Сиплячи, викидати, видаляти що-небудь з чогось або вкидати, поміщати кудись. Словник української мови в 11 томах
  4. висипати — ви́сипати дієслово доконаного виду висипа́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  5. висипати — Висипа́ти, -па́ю, -єш сов. в. висипати, -плю, -пеш, гл. 1) Высыпать, высыпать. Висипав я на стіл жменю дукатів. Стор. МПр. 41. 2) Выливать, вылить. Висип всенький борщ у миску. 3) Высыпать, появляться, появиться во множествѣ. Словник української мови Грінченка
  6. висипати — I в`исипатидив. висипати. II висип`ати-аю, -аєш, недок., висипати, -плю, -плеш; мн. висиплять; док. 1》 перех.Сиплячи, викидати, видаляти що-небудь із чогось або вкидати, поміщати кудись. 2》 перех. Виливати з однієї посудини в іншу рідку страву. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. висипати — ВИБІГА́ТИ (бігом залишати, покидати яке-небудь приміщення, місце або з'являтися де-небудь), ВИЛІТА́ТИ, ВИХО́ПЛЮВАТИСЯ, ВИСКА́КУВАТИ, ВИСИПА́ТИ, ВИПО́РСКУВАТИ, ВИНО́СИТИСЯ, ВИМИКА́ТИСЯ рідко, ВИХВА́ЧУВАТИСЯ розм., ВИКО́ЧУВАТИСЯ розм. Словник синонімів української мови