виселок
ВИ́СЕЛОК, сілка, ч.
Невелике селище, яке виникло внаслідок переселення людей з іншої місцевості або іншого населеного пункту, а також поселення людей на новому місці.
Заховався серед купки верб та поміж очеретами циганський виселок (М. Коцюбинський);
Дачний виселок .. був гонів за троє від пристані (В. Винниченко);
Якось Артем повертався з міста у виселок (О. Підсуха);
Машина з гуркотом вилітає по бруковиці на Царичанський шлях, мчить через заводські висілки все далі, кудись у степ (О. Гончар).
◇ (1) На ви́сілки (на ви́сілках) – куди-небудь або десь дуже далеко.
Турнір з мого найулюбленішого виду спорту перенесли на висілки (із журн.);
Хочуть будівельні монополії будувати свої монстри (чим вище монстр, тим більша його вразливість від техногенних та стихійних лих); тому краще нехай будують десь на висілках (з газ.).
Значення в інших словниках
- виселок — ви́селок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- виселок — [висеилок] -с'ілка, м. (на) -с'ілку, мн. -с'ілкие, -с'ілк'іў Орфоепічний словник української мови
- виселок — -сілка, ч. Невелике селище, яке виникло внаслідок переселення людей з іншої місцевості або іншого населеного пункту, а також поселення людей на новому місці. Великий тлумачний словник сучасної мови
- виселок — ХУ́ТІР (невеликий населений пункт поблизу села; відокремлене господарство разом з садибою господаря), ПРИСІ́ЛОК, ФІЛЬВА́РОК, ВИ́СЕЛОК (невелике селище, яке виникло внаслідок переселення). Хутір із чотирьох садиб лежав на самому дні глибокої балки (П. Словник синонімів української мови
- виселок — ВИ́СЕЛОК, сілка, ч. Невелике селище, яке виникло внаслідок переселення людей з іншої місцевості або іншого населеного пункту, а також поселення людей на новому місці. Заховався серед купки верб та поміж очеретами циганський виселок (Коцюб. Словник української мови в 11 томах