виселок

ВИ́СЕЛОК, сілка, ч.

Невелике селище, яке виникло внаслідок переселення людей з іншої місцевості або іншого населеного пункту, а також поселення людей на новому місці.

Заховався серед купки верб та поміж очеретами циганський виселок (М. Коцюбинський);

Дачний виселок .. був гонів за троє від пристані (В. Винниченко);

Якось Артем повертався з міста у виселок (О. Підсуха);

Машина з гуркотом вилітає по бруковиці на Царичанський шлях, мчить через заводські висілки все далі, кудись у степ (О. Гончар).

◇ (1) На ви́сілки (на ви́сілках) – куди-небудь або десь дуже далеко.

Турнір з мого найулюбленішого виду спорту перенесли на висілки (із журн.);

Хочуть будівельні монополії будувати свої монстри (чим вище монстр, тим більша його вразливість від техногенних та стихійних лих); тому краще нехай будують десь на висілках (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виселок — ви́селок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. виселок — [висеилок] -с'ілка, м. (на) -с'ілку, мн. -с'ілкие, -с'ілк'іў Орфоепічний словник української мови
  3. виселок — -сілка, ч. Невелике селище, яке виникло внаслідок переселення людей з іншої місцевості або іншого населеного пункту, а також поселення людей на новому місці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. виселок — ХУ́ТІР (невеликий населений пункт поблизу села; відокремлене господарство разом з садибою господаря), ПРИСІ́ЛОК, ФІЛЬВА́РОК, ВИ́СЕЛОК (невелике селище, яке виникло внаслідок переселення). Хутір із чотирьох садиб лежав на самому дні глибокої балки (П. Словник синонімів української мови
  5. виселок — ВИ́СЕЛОК, сілка, ч. Невелике селище, яке виникло внаслідок переселення людей з іншої місцевості або іншого населеного пункту, а також поселення людей на новому місці. Заховався серед купки верб та поміж очеретами циганський виселок (Коцюб. Словник української мови в 11 томах