висвічування

ВИСВІ́ЧУВАННЯ, я, с.

Дія за знач. висві́чувати.

Ой, стережися, невеличкий горобчику, того лукавого викручування та хижого висвічування! (Панас Мирний);

Визначальним критерієм перекладацького зацікавлення підциклом “пісень з неволі” Дж.-Г. Байрона є висвічування української мовної картини світу в старозавітних образах (з наук. літ.);

* Образно. Сила мистецтва не у висвітленні поверхні факту як такого, а у висвічуванні його найтемніших глибин (із журн.).