висказаний

ВИ́СКАЗАНИЙ, а, е, рідко.

Дієпр. пас. до ви́сказати.

Він [пан Злотницький] стільки труду [труда] потратив, аби довести підданих до цілковитої покірності, щоби кожен .. летів виконувати ще не висказану волю пана – і от хтось сміє протестувати (Г. Хоткевич);

Він [Добриня] гадав, що ніхто не здогадується про .. їхні почуття, ще не висказані і неясні для них самих (В. Малик);

// ви́сказано, безос. пред.

“Знаю!” Як дивно було це висказано. Напівздержаним жалем... (О. Кобилянська).