вискакування

ВИСКА́КУВАННЯ, я, с.

Дія за знач. виска́кувати 1–3.

Весільні обряди в Лолині містять в собі виключно цікаві і невідомі в інших околицях подробиці, наприклад: врочисте вирядження по барвінок, вискакування з хустками, вінчання пана молодого і перев'язування його хусткою (І. Франко);

Бездумне вискакування пішохода на дорогу може призвести до сумних наслідків (з газ.);

Відбій – роздягання, складання одягу і вискакування на другий ярус – тривав стільки, скільки горів сірник (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вискакування — виска́кування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. вискакування — -я, с. Дія за знач. вискакувати 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вискакування — ВИСКА́КУВАННЯ, я, с. Дія за знач. виска́кувати 1, 2. Словник української мови в 11 томах