вискалюватися

ВИСКА́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, рідко ВИСКАЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ВИ́СКАЛИТИСЯ, люся, лишся, док.

1. Розсуваючи губи, відкривати, показувати зуби.

Пувичка вискалився до Альоші: – Що, здрефонив [здрейфив]? Але Матрос обернувся до Пувички, замахнувся й вдарив його (І. Микитенко);

– Не питають? – вискаливсь Тронько. – Добре. А хто тобі, діду, сталь дає, яку ти катаєш? З неба вона не падає (В. Кучер);

// Посміхатися, осміхатися.

– Ну! – вискалився Сашко усіма зубами в шанобливій посмішці (Ю. Смолич);

– Чого тут лазиш, нишпорко? – негостинно спитала Явдоха. – Ану, щезни, бо зараз помиями обіллю! І Гапка мусила щезнути: отак змаліла, зіщулилася, вискалилася, .. і .. подалася додому (Валерій Шевчук).

2. перен., розм. Бути видним, показуватися, виглядати звідки-небудь.

Над селом вискалюється з зелені червоний двір (І. Франко);

Коли б хоч трохи вискалилось [сонце] (Номис);

Бачачи, як посипався камінний град і як на нього вискалились тисячі самострілів та мушкетів, Дон Кіхот повернув Росинанта (М. Лукаш, пер. з тв. М. Сервантеса).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вискалюватися — виска́люватися дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. вискалюватися — -ююся, -юєшся і рідко вискалятися, -яюся, -яєшся, недок., вискалитися, -люся, -лишся, док. 1》 Розсуваючи губи, відкривати, показувати зуби. || Посміхатися, осміхатися. 2》 розм. Бути видним, показуватися, виглядати звідки-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вискалюватися — див. дивитися; сміятися Словник синонімів Вусика
  4. вискалюватися — ВИДНІ́ТИСЯ (бути видним, приступним зорові), ВИДНІ́ТИ, ПОЗНАЧА́ТИСЯ, ВБАЧА́ТИСЯ (УБАЧА́ТИСЯ) розм.; ВИМАЛЬО́ВУВАТИСЯ, МАЛЮВА́ТИСЯ рідше, ВИРИСО́ВУВАТИСЯ, ВИКАРБО́ВУВАТИСЯ, КРАСУВА́ТИСЯ (бути виразно видним); МРІ́ТИ, МРІ́ТИСЯ, МАЯ́ЧИ́ТИ, МАЯЧІ́ТИ... Словник синонімів української мови
  5. вискалюватися — ВИСКА́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і рідко ВИСКАЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ВИ́СКАЛИТИСЯ, люся, лишся, док. 1. Розсуваючи губи, відкривати, показувати зуби. — Не питають? — вискаливсь Тронько. — Добре. А хто тобі, діду, сталь дає, яку ти катаєш?... Словник української мови в 11 томах