вискоблений
ВИ́СКОБЛЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до ви́скоблити.
Товстомордий шарпонув рукою і калганівка ляпнула на вискоблені дошки столу і розлетілась дрібними бризками (Ю. Логвин);
Господиня поклала на чисто вискоблений стіл скибки м'якого хліба без домішок (із журн.);
// ви́скоблено, безос. пред.
Робота виконана бездоганно: підлогу вискоблено, вимито, стіни і стелю вибілено (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me