вискоблений

ВИ́СКОБЛЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до ви́скоблити.

Товстомордий шарпонув рукою і калганівка ляпнула на вискоблені дошки столу і розлетілась дрібними бризками (Ю. Логвин);

Господиня поклала на чисто вискоблений стіл скибки м'якого хліба без домішок (із журн.);

// ви́скоблено, безос. пред.

Робота виконана бездоганно: підлогу вискоблено, вимито, стіни і стелю вибілено (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me