вискнути
ВИ́СКНУТИ, ну, неш, док.
Однокр. до вища́ти.
Ріна підхопила Катрусю й високо підняла її над собою. Катруся вискнула від захвату і поспішила подивитись униз (В. Винниченко);
Тимко тільки засміявся і так здавив Марка за плечі, що той аж вискнув (Григорій Тютюнник);
Спочатку .. вдова почула, як вискнув її рябий собачка. Тут вона відчинила двері і побачила, що через перелаз переступає странній, не тутешній чоловік (Ю. Логвин);
Заболотний зненацька круто вихнув кермо вбік, і машина різко стала, вискнувши гальмами (О. Гончар);
Нарешті під вікнами вискнули гальма батькової машини (І. Білик).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вискнути — ви́скнути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- вискнути — -ну, -неш, док. Однокр. до вищати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вискнути — КРИЧА́ТИ (видавати крик), ЯЧА́ТИ розм.; РЕПЕТУВА́ТИ розм., ЗІПА́ТИ розм., ДЕ́РТИСЯ (ДРА́ТИСЯ) розм., ПЕРЕРИВА́ТИСЯ розм., ВЕРЕДИ́ТИСЯ діал., ФУ́КАТИ діал. (сильно, голосно); ГОРЛА́ТИ розм., ГОРЛА́НИТИ розм., ГОРЛОПА́НИТИ розм., ГВАЛТУВА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
- вискнути — ВИ́СКНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до вища́ти. Маринка голосно вискнула і майнула до лежанки (Кучер, Голод, 1961, 395); Рекс [собака] оглянувсь, кивнув головою, тихо вискнув (Збан., Мор. Словник української мови в 11 томах