вискнути
ВИ́СКНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до вища́ти.
Маринка голосно вискнула і майнула до лежанки (Кучер, Голод, 1961, 395);
Рекс [собака] оглянувсь, кивнув головою, тихо вискнув (Збан., Мор. чайка, 1959, 167);
Тільки машина вискнула гальмом, уже Корній Федорович розчинив дверцята її (Вол., Озеро.., 1959, 134).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вискнути — ви́скнути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- вискнути — -ну, -неш, док. Однокр. до вищати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вискнути — ВИ́СКНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до вища́ти. Ріна підхопила Катрусю й високо підняла її над собою. Катруся вискнула від захвату і поспішила подивитись униз (В. Словник української мови у 20 томах
- вискнути — КРИЧА́ТИ (видавати крик), ЯЧА́ТИ розм.; РЕПЕТУВА́ТИ розм., ЗІПА́ТИ розм., ДЕ́РТИСЯ (ДРА́ТИСЯ) розм., ПЕРЕРИВА́ТИСЯ розм., ВЕРЕДИ́ТИСЯ діал., ФУ́КАТИ діал. (сильно, голосно); ГОРЛА́ТИ розм., ГОРЛА́НИТИ розм., ГОРЛОПА́НИТИ розм., ГВАЛТУВА́ТИ розм. Словник синонімів української мови