1. Словник української мови у 20 томах

висковий

ВИСКО́ВИ́Й, ко́ва́, ко́ве́.

Стос. до виска (див. висо́к¹).

Висковий м'яз заповнює вискову ямку черепа (з наук.-попул. літ.);

Під час дослідження пульсу на висковій кістці намацують і притискають артерію до кістки (з навч. літ.);

Висковий артеріїт характеризується різким локальним болем у висковій ділянці (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. висковий — виско́ви́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. висковий — -кова, -кове. Прикм. до висок. || Належний до виска. Вискова артерія. Вискова кістка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. висковий — ВИСКО́ВИ́Й, ко́ва́, ко́ве́. Прикм. до висо́к; // Належний до виска. Вискова артерія; Вискова кістка. Словник української мови в 11 томах