висковий
ВИСКО́ВИ́Й, ко́ва́, ко́ве́. Прикм. до висо́к;
// Належний до виска.
Вискова артерія; Вискова кістка.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- висковий — виско́ви́й прикметник Орфографічний словник української мови
- висковий — -кова, -кове. Прикм. до висок. || Належний до виска. Вискова артерія. Вискова кістка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- висковий — ВИСКО́ВИ́Й, ко́ва́, ко́ве́. Стос. до виска (див. висо́к¹). Висковий м'яз заповнює вискову ямку черепа (з наук.-попул. літ.); Під час дослідження пульсу на висковій кістці намацують і притискають артерію до кістки (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах