вискіт

ВИ́СКІТ, скоту, ч.

Те саме, що виск.

Майдан вирував. Крик і регіт, вискіт і плач, сварки і рик (Валерій Шевчук);

З вискотом ядро різонуло повітря і невидимо полинуло наперед; вискіт хутко змінивсь стогоном, який теж ослаб умить і завмер (М. Старицький);

Кілька куль з вискотом залетіли в камеру, копирснувши стелю (І. Багряний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me