висланий
ВИ́СЛАНИЙ¹, а, е.
Дієпр. пас. до ви́слати¹.
Д. Коваленко, наскільки знаю, дістав вислану Вами драму (М. Коцюбинський);
Козак, висланий на звіди, вернув. Казав, що наліво, в долинці, .. є якийсь хутір великий чи слобідка (Б. Лепкий);
Андрій взнав, що Санько – син розкуркулених батьків, висланий разом з ними хлоп'ям на далеку Печору (І. Багряний);
// у знач. ім. ви́сланий, ного, ч. Те саме, що ви́сланець 1.
Московський висланий повідомив про смерть гетьмана (із журн.);
// ви́слано, безос. пред.
– Мене вислано вас зустріти! – говорив вершник, перебиваючи голосом стукіт копит (Валерій Шевчук);
Ідуть в один двір. Там самі діти в хаті сидять: їхніх батьків вислано (В. Барка).
ВИ́СЛАНИЙ², а, е.
Дієпр. пас. до ви́слати².
Килимами вся долівка Вислана багато (П. Куліш);
Каменем вислані улиці, зранку политі, щоб не куріли, вилискувались на сонці (Панас Мирний);
Земля їх [лісів] вислана зів'ялим листям (Л. Мартович).
Значення в інших словниках
- висланий — ви́сланий 1 дієприкметник посланий ви́сланий 2 дієприкметник вистелений Орфографічний словник української мови
- висланий — I -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вислати I. || у знач. ім. висланий, -ного, ч. Те саме, що висланець 1). II -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вислати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
- висланий — ВИГНА́НЕЦЬ (той, хто вигнаний, висланий кудись із певної місцевості, території), ВИ́СЛАНЕЦЬ, ЗАСЛА́НЕЦЬ, ВИ́СЛАНИЙ рідше; БАНІ́Т (БАНИ́Т) заст., БАНІ́ТА (БАНИ́ТА) заст. рідше (людина, оголошена поза законом). Словник синонімів української мови
- висланий — Ви́сланий, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- висланий — ВИ́СЛАНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до в́ислати¹. Д. Коваленко, наскільки знаю, дістав вислану Вами драму (Коцюб., III, 1956, 260); В голові колони біля командира дивізіону на сірих конях бійці з дивізіонної розвідки... Словник української мови в 11 томах