висланий

ви́сланий

I -а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до вислати I.

|| у знач. ім. висланий, -ного, ч. Те саме, що висланець 1).

II -а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до вислати II.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. висланий — ви́сланий 1 дієприкметник посланий ви́сланий 2 дієприкметник вистелений Орфографічний словник української мови
  2. висланий — ВИ́СЛАНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. до ви́слати¹. Д. Коваленко, наскільки знаю, дістав вислану Вами драму (М. Коцюбинський); Козак, висланий на звіди, вернув. Казав, що наліво, в долинці, .. є якийсь хутір великий чи слобідка (Б. Словник української мови у 20 томах
  3. висланий — ВИГНА́НЕЦЬ (той, хто вигнаний, висланий кудись із певної місцевості, території), ВИ́СЛАНЕЦЬ, ЗАСЛА́НЕЦЬ, ВИ́СЛАНИЙ рідше; БАНІ́Т (БАНИ́Т) заст., БАНІ́ТА (БАНИ́ТА) заст. рідше (людина, оголошена поза законом). Словник синонімів української мови
  4. висланий — Ви́сланий, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. висланий — ВИ́СЛАНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до в́ислати¹. Д. Коваленко, наскільки знаю, дістав вислану Вами драму (Коцюб., III, 1956, 260); В голові колони біля командира дивізіону на сірих конях бійці з дивізіонної розвідки... Словник української мови в 11 томах